Гельмінти – створіння, котрі розповсюджені будь-де, й практично кожна людина протягом життя переносить мінімум одне паразитарне захворювання. А згідно статистики у світі налічується 4,5 млрд. людей з гельмінтозами.
Гельмінти - загальна назва паразитичних черв'яків - мають безліч нагод потрапити в організм людини на «постійне місце проживання»: через заражені яйцями продукти, забруднену (сиру) воду, під час контакту з носіями-тваринами... Яйця деяких глистів можна «підчепити», ледве потримавшись за поручень в громадському транспорті та послинивши після цього палець, а також через предмети (іграшки, письмове приладдя). Гельмінтів можна занести в будинок з вулиці з взуттям...
Сучасній науці відомо багато різновидів паразитичних черв'яків, що вражають людський організм – їх більше кількох сотень. Серед них безліч екзотів, які українець може зустріти лише на далекому континенті під час подорожі.
Найпоширеніші для нашого регіону гельмінти, котрі заражають людей -
В цілому на території України поширено близько 30 видів глистів, з яких найбільш часто зустрічаються ентеробіоз - 74,8%, аскаридоз - 21,08%, трихоцефальоз - 3,5%. У сукупності дві зазначені першими глистяні інвазії складають у вітчизняній статистиці вражаючі 95,88%. Кожен з цих поширених видів гельмінтів має власний цикл розвитку, відповідно, кожен із гельмінтозів проявляється специфічними симптомами.
Найбільш поширений клінічний прояв – свербіж у ділянці анального отвору. При тяжкому перебігу цього гельмінтозу може виникнути вторинна бактеріальна інфекція внаслідок роздратування та подряпин в анальної ділянці. Досить часто на тлі ентеробіозу виникають біль у животі (в деяких випадках можливий навіть апендицит), а також порушення сну, причому пацієнт уві сні може скреготати зубами. У жінок паразит Enterobius vermicularis може проникати також в статеві шляхи. Часом від цього захворювання важко позбутися через циклічність самозараження: з забруднених яйцями паразита рук збудник потрапляє в рот (внаслідок розчісування періанальної ділянки), а далі – у травний тракт; згодом цикл повторюється. [1]
– захворювання більш підступне: люди, інфіковані аскаридами, часто не відчувають ніяких проявів захворювання. Якщо симптоми цього гельмінтозу і розвиваються, вони ледь помітні й неспецифічні, зазвичай вони відчуваються як дискомфортні відчуття в животі. У випадку тяжкої інфекції аскариди можуть викликати непрохідність кишечника, а також сповільнити розвиток у дітей. «Подорожуючи закутками» травної системи аскариди можуть також заблокувати жовчні протоки й цим викликати холангіт. Інші симптоми аскаридозу, такі як кашель, пов'язані з міграцією паразитів в організмі (личинки Ascaris lumbricoides здатні проникати в легені). В останньому випадку розвивається пневмоніт, який супроводжується лихоманкою, кашлем, задишкою – у більшості випадків такі симптоми спонтанно зникають через десять днів (час проходження паразитів через легені). [2]
На щастя, існують ефективні антигельмінтні препарати, які допомагають досить швидко вигнати організму будь-яких глистів з цих двох видів. Один із таких засобів, що допомагають позбутися ентеробіозу та аскоридозу, є Гельмінтокс (пірантел). Цей препарат однаково активний щодо гельмінтозів, спровокованих гострицями, аскаридами та небезпечними для людей анкілостомами.
Гельмінтокс активний проти статевозрілих і статевонезрілих форм розвитку . Гельмінтокс блокує нейром'язову передачу у чутливих паразитів й викликає стійкий спастичний параліч мускулатури червів, забезпечуючи тим самим позбавлення від глистів. Паралізовані гельмінти виводяться природним шляхом з кишечнику (за допомогою перистальтики) разом із фекаліями.
Зазвичай для лікування ентеробіозу й аскаридозу достатньо одноразового прийому Гельмінтоксу. Гельмінтокс можна приймати в будь-який час доби, необов'язково натщесерце. Лікування Гельмінтоксом не потребує додаткового прийому проносних засобів.
Гельмінтокс випускається у вигляді таблеток і суспензії: 1 мірна ложка суспензії (2,5 мл) містить 125 мг діючої речовини; 1 таблетка містить 125 або 250 мг діючої речовини.
Таблетки призначають дорослим (Гельмінтокс таблетки 250 мг) і дітям у віці старше 6 років (Гельмінтокс таблетки 125 мг). Дітям до 6 років і масою тіла понад 10 кг рекомендується прийом Гельмінтоксу в формі суспензії. Перед вживанням суспензію потрібно збовтувати.
Схему лікування та дозування більш детально підбирає лікар з урахуванням діагнозу, характеру перебігу гельмінтозу й індивідуальних особливостей пацієнта.
Для профілактики повторного зараження рекомендується повторити прийом препарату через три тижні. В той же час одного медикаментозного лікування недостатньо: аби позбутися гельмінтозу, необхідно вдосконалити гігієнічні звички та поліпшити санітарні умові. [3]
Від повторних заражень гельмінтами допоможуть захиститися профілактичні заходи. Один з найбільш простих і в той же час найбільш дієвих способів запобігання паразитарним інфекціям - дотримання правил особистої гігієни.
Джерела
